МОЛОДОМУ УЧИТЕЛЮ ЩОДО ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ У УЧНІВ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Варто особливо підкреслити, що розвитку мотиваційно-пізнавальної сфери учнів сприяє вміле сполучення різних методів, засобів та організаційних форм, використаних учителем при навчанні. Педагогу необхідно вміти оптимально співвідносити між собою функції, виконані тією чи іншою групою методів («живе споглядання» при спостереженні, абстрактне мислення при використанні словесних методів, здійснення практичних дій), характер змісту досліджуваної теми, можливості учнів у засвоєнні матеріалу для того, щоб відібрати ті методи та засоби навчання, що дозволять у даних умовах формувати навчально-пізнавальну мотивацію й досягати поставлених цілей. Виходячи з потреб мотиваційного забезпечення навчального процесу, можна використовувати такий варіант класифікації методів навчання та їх дидактичних характеристик.

/Files/images/974561-szkola.jpg

I. Інформаційні методи навчання: бесіда, лекція, розповідь, консультація, демонстрація, експертиза, доповідь, огляд, звіт, пояснення, розмова, ілюстрація, повідомлення, кінопоказ, інструктаж, аналіз різних носіїв інформації, екскурсії, інтерв'ю, зустрічі з видатним гостем.

Шляхи формування мотивації: історичний ракурс, яскраві інженерні факти, біографії вчених, привернення уваги, практична необхідність матеріалу для фахівця та його цінність для інтелектуального розвитку, здивування, привернення, цікавість, залучення асоціативної пам'яті, емоції, дискусія, уміння спілкування.

II. Операційні методи: робота з підручниками, опорними схемами, мнемоніками, алгоритмами, орієнтовними картками, поетапне формування знань, практичні методи, вправи, лабораторні роботи, «роби так, як я», тренінг, програмування навчання, АОС, експеримент, самостійна робота.

Шляхи формування мотивації: створення ситуації, що авансує успіх, робота на майбутні цілі, прагнення до мети, увага до змісту, заохочення, пред'явлення навчальних вимог, групова робота, самостійне досягнення результату, критика та самокритика, складання планів, аналіз випадків із практики, людська цінність знання.

III. Творчі методи навчання: аналіз конкретних ситуацій, бесіда за Сократом, ділова гра, «діловий кошик», форум, обговорення напівголосно, «думай і слухай», інноваційна гра, лабіринт дій, метод аперцепції-інтеракції, «мозкова атака», панельна дискусія, програма саморозвитку, студія активного випадку, евристика, метод контрольних запитань, метод проб і помилок, творчий діалог, проблематизація, метод «круглого столу», імітаційна гра, проектування тощо.

Шляхи формування мотивації: створення пізнавальних протиріч, проблемно-пошукових ситуацій, емоційний настрій, навчання, засноване на діяльності, допитливість, аналіз подій, вирішення інцидентів і конфліктів, дослідження обставин, ігровий азарт, рольова гра, використання ЕОМ, самоаналіз діяльності, рефлексія, реакція викладача й аудиторії, колективний пошук, похвала, знання про можливості, фінансування, професійна необхідність, очікування.

IV. Методи контролю та зворотного зв'язку: семінар, колоквіум, конференція, симпозіум, залік, іспит, захист курсових робіт, випускна робота, доповідь, реферат, щоденник відпрацьованої практики, рубіжний і підсумковий контроль, анкетування, вікторина.

Шляхи формування мотивації: закріплення отриманих знань, доведення їх до рівня навичок і вмінь, ретроспективний аналіз, змагальність, положення у групі, рейтинг, хіт-парад, якість досягнутих результатів, перехід від контролю до самоконтролю, цінність контрольованих характеристик, відкритість діагностики, досягнення поставлених цілей, кількісні критерії рівня знання, досягнення в галузі інтелектуального розвитку, оцінка своєї діяльності та діяльності товаришів, винагороди, задоволення.

Далі визначимо можливості різних дидактичних засобів для формування навчально-пізнавальної мотивації учнів. Друковані навчальні матеріали дозволяють, наприклад, підвищити рівень поінформованості, розширити світогляд учнів, дають можливість постійного використання як якихось зберігачів інформації. Натуральні об'єкти дозволяють актуалізувати увагу школярів, викликають їхнє здивування, цікавість, зацікавленість. Макети та моделі задіюють асоціативну пам'ять учнів, викликають замилування твором рук людських, допитливість, інтерес, бажання виготовити що-небудь власними руками. За допомогою лабораторних пристроїв і матеріалів розвиваються практичні вміння, навички, що підсилює значущість дітей у власних очах; формуються їхні творчі здібності та значущість діяльності.

Методи мотивації навчальної діяльності

Емоційні:

• заохочення;

• осуд;

• навчально-пізнавальна гра;

• створення ситуації успіху;

• стимулювальне оцінювання;

• вільний вибір завдання;

• задоволення бажань бути вагомою особистістю.

Пізнавальні:

• опора на життєвий досвід;

• пізнавальний інтерес;

• створення проблемної ситуації;

• спонукання до пошуку алгоритмів рішень;

• виконання творчих завдань;

• використання інтерактивних технологій;

• розвивальна кооперація.

Вольові:

• висунення навчальних вимог;

• інформація про результати навчання;

• формування відповідальності;

• пізнавальне ускладнення (самооцінка діяль­ності та її корекція);

• прогнозування майбутньої діяльності;

• контрольне оцінювання.

Соціальні:

• розвиток бажання бути корисним;

• спонукання наслідувати сильну особистість;

• створення ситуації взаємодопомоги;

• пошук контактів і співпраці;

• зацікавленість у результатах колективної праці;

• взаємоперевірка.

Шляхи мотивації навчальної діяльності:

• бесіда;

• створення ігрових ситуацій;

• створення ситуацій успіху;

• розвиток пізнавальних інтересів;

• створення проблемної ситуації;

• використання розвивальної кооперації (робо­та в групах);

• використання творчих завдань;

• використання технології «розумовий штурм»;

• використання методу проектів.

Методи мотивації навчальної діяльності

Емоційні:

• заохочення;

• осуд;

• навчально-пізнавальна гра;

• створення ситуації успіху;

• стимулювальне оцінювання;

• вільний вибір завдання;

• задоволення бажань бути вагомою особистістю.

Пізнавальні:

• опора на життєвий досвід;

• пізнавальний інтерес;

• створення проблемної ситуації;

• спонукання до пошуку алгоритмів рішень;

• виконання творчих завдань;

• використання інтерактивних технологій;

• розвивальна кооперація.

Вольові:

• висунення навчальних вимог;

• інформація про результати навчання;

• формування відповідальності;

• пізнавальне ускладнення (самооцінка діяль­ності та її корекція);

• прогнозування майбутньої діяльності;

• контрольне оцінювання.

Соціальні:

• розвиток бажання бути корисним;

• спонукання наслідувати сильну особистість;

• створення ситуації взаємодопомоги;

• пошук контактів і співпраці;

• зацікавленість у результатах колективної праці;

• взаємоперевірка.

Шляхи мотивації навчальної діяльності:

• бесіда;

• створення ігрових ситуацій;

• створення ситуацій успіху;

• розвиток пізнавальних інтересів;

• створення проблемної ситуації;

• використання розвивальної кооперації (робо­та в групах);

• використання творчих завдань;

• використання технології «розумовий штурм»;

• використання методу проектів.

Кiлькiсть переглядiв: 524

Коментарi

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Червень 2020 Наступна
ПВСЧПСН
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930